відділи товариства

Наші замовники

 

Геолого-економічна оцінка 

Надрокористувач – підприємець (підприємство), яке безпосередньо залучає надра до процесу виробництва.

Геологія і розвідка надр є самостійною галуззю народного господарства. Основна її задача забезпечення мінеральною сировиною всіх народногосподарських потреб. Геолого-розвідувальні роботи віднесені до невиробничої сфери матеріального виробництва.

Нові умови розвитку економіки геологорозвідувальних підприємств передбачають зростаючі вимоги до структури і технічного рівня виробництва, використання діючих виробничих потужностей, трудових і матеріальних ресурсів.

Діяльність у сфері геології та розвідки надр регулюється державою. Основні регуляторні функції тут виконують Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна служба геології та надр України, Державна комісія України позапасах корисних копалин (ДКЗ України).

Кінцевою метою геологорозвідувальних робіт є затвердження запасів корисних копалин родовища у ДКЗ України.

Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Економічна частина має свою специфіку, але для всіх об'єктів дослідження оцінка базується на критеріях і показниках кінцевої економічної ефективності, головними показниками якої є:

- чистий дисконтований дохід

- індекс доходності

- внутрішня норма рентабельності

- термін окупності капіталовкладень

Геолого-економічна оцінка передбачає розрахунок сукупного економічного ефекту (прибутку) у грошовому виразі, який очікується отримати від видобутку та реалізації запасів, які плануються приростити на конкретному об'єкті геологорозвідувальних робіт (ГРР).

Геолого-економічна оцінка використовується для вирішення доцільності проведення подальших робіт і оптимізації процесу підготовки прогнозних та перспективних ресурсів, визначення черговості геологорозвідувальних та видобувних робіт на об'єктах досліджень та отримання можливого сукупного прибутку у грошовому виразі.

Головним критерієм економічної ефективності інвестицій проектів є сумарний економічний ефект (прибуток), який очікується отримати в результаті реалізації готової продукції в процесі видобутку.

 

Сумарний економічний ефект (прибуток) розподіляється на три частини:

1. дохід держави, який дорівнює сумі всіх видів платежів і податків підприємства;

2. дохід підприємства, який дорівнює добутку договірної норми доходності на розмір їх доходності на розмір їх капіталовкладень;

3. дохід власника запасів у надрах, що дорівнює різниці між загальним доходом і сумою перших двох складових.

 

Для приведення різночасових витрат і результатів до визначення часу використовуються обґрунтована величина " дисконту".

Термін реалізації проекту геологорозвідувальних робіт при розрахунках дисконтного множника (ДМ) визначається від часу проведення пошукових робіт до межі рентабельного видобутку. Інвестиційний проект геологічного вивчення перспективних об'єктів вважається ефективним, якщо ЧДД (чистий дисконтований дохід) - позитивний.

Між ЧДД та індексом дохідності (ІД) тісний взаємозв'язок. Якщо ЧДД - позитивний, то ІД > 1, і навпаки, при ІД > 1 проект вважається доцільним та ефективним.

Термін окупності інвестицій (Ток) - це мінімальний термін в роках, кварталах чи місяцях від початку проведення геологорозвідувальних робіт на перспективному об'єкті, за межами якого ефект (дохід) стає більшим і в подальшому освоєнні запасів залишається позитивним.

Знаючи значення сумарних витрат отриманого ефекту (доходу) по роках, термін окупності (Т) можна визначити відношення сумарних витрат до річного доходу.

Вартісна оцінка (цінність продукції) результатів розраховується в базових, прогнозних або світових цінах на кінцеву продукцію підприємства по видобуванню корисної та супутньої корисної копалини.

Базовою вважається діюча оптова ціна на продукцію для споживачів без відрахувань податку на додані вартість (ПДВ) і рентних платежів, що склалися на ринку, або передбачається на очікуваний період часу. Базова ціна приймається однаковою протягом всього розрахункового періоду.

 

Сумарні витрати на освоєння майбутніх родовищ складається з наступних витрат:

- щорічні витрати на пошуки і розвідку майбутніх родовищ, які передбачаються виявити в умовах реалізації проекту;

- щорічні витрати на видобуток та переробку корисної копалини, які включають капітальні вкладення та експлуатаційні витрати (без амортизаційних відрахувань);

- щорічні податки та платежі;

Щорічні витрати визначаються у відповідності з прогнозними техніко -технологічними показниками.

Окремі показники при геолого-економічній оцінці проектів геологорозвідувальних робіт, такі як витрати, податки та інші, можуть бути розраховані як з урахуванням фактору часу (дисконтування), так і в окремих ситуаціях без нього.

Метою економічної частини теми "Геолого-економічна оцінка Н-го родовища" є визначення доцільності і ефективності комплексу геологорозвідувальних робіт, а також доцільність і ефективність залучення родовища до експлуатації.

Як, зазначалось вище, матеріали геолого-економічної оцінки подаються на державну експертизу у вигляді звіту. Економічна частина звіту представлена у вигляді окремого розділу, якій має назву «Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) параметрів постійних кондицій.

(Кондиції на мінеральну сировину - сукупність граничних вимог до якості та кількості мінеральної сировини в надрах, гірничогеологічних умов залягання, гірничотехнічних та інших умов розробки продуктивних покладів, дотримання яких під час підрахунку забезпечує найбільш повний й економічно ефективний видобуток і використання наявних запасів та ресурсів корисних копалин.)

ТЕО кондицій розробляється відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432 (із змінами) (далі - Класифікація), Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (із змінами), та інших нормативно-правових актів, що регламентують проведення геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, проектування і будівництва підприємств з видобутку та переробки мінеральної сировини.

 

Для надрокористувача початківця підсумуємо вище сказане у більш простій і доступній формі.

Геолого-економічна оцінка являє собою комплекс заходів (як геолого-розвідувальних так і економічних розрахунків) направлених на встановлення прогнозних геологічних та економічних показників майбутнього видобувного підприємства.

Мета геолого-економічної оцінки – максимально ефективне використання надр, яке задовольнить, як Надровласника (держава) так і Надрокористувача (підприємець).

«Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) параметрів постійних кондицій» (економічна частина звіту з геолого-економічної оцінки) – можна вважати геологічним бізнес-планом.

 

ТОВ «Магма» виконую геолог-економічну оцінку родовищ корисних копалин з 2002 р. Нами затверджені запаси корисної копалини в ДКЗ України на 74 родовищах.

 

Окрім стандартної геолого-економічної оцінки ТОВ «Магма», виконує весь необхідний економічний супровід геолого-розвідувальних робіт, а саме:

1.     Складання проектів та кошторисів

2.     Складання бізнес-планів

3.     Прогнозування економічної ефективності на початковій стадії робіт

4.     Складання техніко-економічної доповіді для попередньої геолого-екномічної оцінки або апробації.

5.     Власне складання техніко-економічного обґрунтування параметрів постійних кондицій (ТЕО).

  

За тривалий час роботи нашими замовниками були як і Надрокористувачі початківці так і вже досвідчені «Акули» надра-бізнесу України (ПАТ «Кримський Титан», ТОВ «Атем», ТОВ «Церсаніт Інвест», ПАТ Овруцькій ГЗК «Кварцит», ПАТ «Норинській щебзавод», ТОВ «Алас Фастів» і т. д.).

Запрошуємо до співпраці і Вас.

  

Радіаційна-гігієнічна оцінка

  Загальні положення

 

1.1 Вимоги та методичні вказівки до оцінки природної радіоактивності корисних копалин при проведенні геологорозвідувальних робіт на родовищах будівельної сировини (далі - Вимоги) е доповненням до інструкцій із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельної сировини. Виконання Вимог є обов'язковим для всіх користувачів надр, що здійснюють геологорозвідувальні роботи, проектування і будівництво гірничодобувних підприємств, а також видобування будівельної, сировини.

 

В основу методики оцінки природної радіоактивності корисних копалин та напрямів застосування будівельної сировини, що прийняті у Вимогах, покладена класифікація будівельних матеріалів за допустимими числовими значеннями сумарної питомої активності природних радіонуклідів, що встановлені Республіканськими будівельними нормами (РБН-356-91).

 

1.2 Нормативне обмеження напрямів використання мінеральної будівельної сировини з підвищеною радіоактивністю є одним з головних завдань державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994р. № 865 (п.3, абзац 5). Оцінка природної радіоактивності корисних копалин, а також розкривних та вміщуючих порід проводиться на всіх родовищах будівельної сировини, що розвідуються, а також на додатково розвіданих ділянках родовищ, що розробляються.

 

  

Відомості про радіоактивність гірських порід,

 що використовуються для виробництва будівельних матеріалів

  

Всі гірські породи містять природні радіоактивні елементи (радіонукліди), основними серед яких є уран-238, торій-232 і калій- 40. Уран і торій в результаті природних радіоактивних перетворень утворюють ізотопи радію, котрі є головними гамма-випро-мінювачами. Ці ізотопи при подальшому перетворенні генерують радіоактивні гази (еманації), які з будівельних конструкцій та ґрунту можуть надходити у приміщення. Продукт розпаду урану радій-226 породжує радон-222; продукт розпаду торію - радій-224 утворює газ радон-220 (торон). Радіоактивний ізотоп калію, що складає 0,012 % загального калію, після першого перетворення утворює стабільний ізотоп кальцій-40. Уран і торій в гірських породах знаходяться в розсіяному стані в породоутворюючих і акцесорних мінералах. Крім того, уран може знаходитися в них у вигляді ізоморфних домішок (ортіт, циркон, сфен та ін.) і в сорбованому стані (фосфати, лімоніт, глауконіт, цеоліт та ін.). Калій входить до складу слюд та польових шпатів магматичних і метаморфічних порід, калійних солей, глауконіту, алуніту та інших порід і мінералів. В магматичних породах вміст урану, торію і калію змен­шується у залежності до підвищення їх основності. Найбільша радіоактивність є характерною для лейкократових і аляскітових гранітів, лужних та нефелінових сієнітів, трахітів, трахіліпаритів. Породи середнього та основного складу мають загалом низьку радіоактивність. Характерне збільшення вмісту радіонуклідів відбувається у напрямку від карбонатних до піщаних і глинистих порід. Помітно підвищується радіоактивність осадових порід при наявності у них органічних та фосфатних речовин (сорбентів урану), а також при збагаченні порід радіоактивними акцесорними мінералами. Низький вміст радіоактивних елементів характерний для кварцитів, мармурів, крем'яних сланців, а підвищений - спостерігається у вуглистих сланцях, графітоносних гнейсах, філітах та інших метаморфічних породах.

 

Переважна більшість родовищ будівельної сировини, що пов'язані з піщано-глинистими відкладами четвертинного і пліоценового віку, практично не має підвищеного вмісту радіонуклідів.

 

До найбільш широко розповсюджених літолого-стратиграфічних відкладів з підвищеним вмістом радіонуклідів відносяться:

 

- піски, пісковики і глини полтавської серії, глини, мергелі, пісковики і алевроліти сарматського ярусу нижнього неогену з потужністю експозиційної дози (ПЕД) до 650 мкР.г-1 в межах Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької областей та в Криму;

 

- менілітові пісковики олігоцену з ПЕД від 46 до 500 мкР.г-1, у Львівській області, піски, пісковики, глини харківської серії олігоцену з ПЕД до 140 мкР.г-1, в Донецькій і Харківській областях;

 

- бучакські (середньоеоценові) відклади осадового чохла Ук­раїнського кристалічного щита (УКЩ) складені переважно вуглистими пісками і глинами, бурим вугіллям, що містять підвищену кількість радіоактивних елементів (уран - до 0,2 %);

 

- мергелі і глини верхньої крейди з ПЕД від 60 до 1300 мкР.г-1, в Донецькій області;

 

- вапняки і пісковики середньо-верхньокам'яновугільного віку з ПЕД до 1400-2000 мкР.г-1,в Донецькій і Луганській областях, нижньокам'яновугільні доломіти та доломітизовані вапняки з ПЕД до 1120 мкР.г-1;

 

- пісковики нижнього девону з аномальною ПЕД 30-90 мкР.г-1, у Тернопільській області;

 

- пісковики венду з ПЕД до 2500 мкР.г-1 у Вінницькій області.

 

Докембрійські породи, що складають Український кристалічний щит, за рівнем радіоактивності поділяються на три групи:

 

- породи з низькою радіоактивністю - Ас до 100 Бк.кг-1, ПЕД до 5 мкР.г-1;

 

- породи з середньою радіоактивністю – Ас більш 100 Бк.кг-1 (до 200 Бк.кг-1) і ПЕД - від 5 до 11 мкР.г-1;

 

- породи з високою радіоактивністю - Ас більш 200 Бк.кг-1 і ПЕД більш 12 мкР.г-1.


Класифікація будівельної мінеральної сировини

  і групи родовищ за ступенем радіоактивності

 

Класифікація будівельних матеріалів відповідно до допустимих рівнів сумарної питомої активності природних радіонуклідів (ПРН) опрацьована Українським науковим Центром радіаційної медицини АМН України, Міністерством охорони здоров'я України, підприємством "РОСА" і затверджена наказом Держбуду України від 18 червня 1991р. № 71. (Положення про радіаційний контроль на об'єктах будівництва та підприємствах будіндустрії і будматеріалів України - РБН-356-91).

 

Клас будівельного матеріалу встановлюється за величиною сумарної питомої активності ПРН, яка визначається як виважена сума питомої активності радію-226 (АRa), торию-232 (АTh) та калію-40 (АK) за формулою:

 

Ас = АRa + 1,31 АTh + 0,085 АK, Бк.кг-1

 

1,31 і 0,085 - виважуючі коефіцієнти торію-232 і калію-40 по відношенню до радію-226.

 

Граничні значення сумарної питомої активності і відповідні їм рівні потужності експозиційної дози гамма-випромінювання для визначення класу будівельних матеріалів за ступенем радіоактивності установлюються такі (додаток 3):

 

- 1 клас < 370 Бк.кг-1, можливі напрями використання - всі види будівництва без обмежень;

 

- 2 клас > 370 Бк.кг-1 - < 740 Бк.кг-1, напрями використання - дорожнє і промислове будівництво в межах населених пунктів і зон перспективної забудови;

 

- 3 клас > 740 Бк.кг-1 - < 1350 Бк.кг-1, напрями використання - дорожнє будівництво за межами населених пунктів для основи доріг, гребель; в межах населених пунктів - для будівництва підземних споруд покритих шаром ґрунту товщиною понад 0,5 м і де виключено тривале перебування людей.

 

При величині сумарної питомої активності природних радіонуклідів, що перевищує 1350 Бк.кг-1, питання про можливі сфери використання таких матеріалів вирішується в кожному випадку окремо за погодженням з Міністерством охорони здоров'я України.

 

За ступенем радіоактивності і характером розподілу порід з різним вмістом радіонуклідів родовища мінеральної будівельної сировини поділяються на 3 групи:

 

І група. Родовища цілком складені породами з низькою радіоактивністю, які відповідно до РБН 356-91 відносяться до 1 класу.

 

ІІ група. Родовища складені породами з низькою радіоактивністю та включеннями, прошарками, лінзами, жилами, дайками гірських порід з підвищеною радіоактивністю. Основна маса гірських порід відноситься до 1 класу за радіоактивністю. Породи з підвищеною радіоактивністю, що складають локальні ділянки, відносяться до ІІ-ІІІ класу. При розробці родовищ II групи досліджують також радіоактивність товарної продукції роздільно по фракціях і відходах дроблення.

 

ІІІ група. Родовища складені переважно або цілком гірськими породами з підвищеною радіоактивністю ІІ-ІІІ класу. В окремих випадках можливий селективний видобуток порід з низькою радіоактивністю, при оцінці яких враховується можливість присутності в них не розкритих різновидів порід з підвищеною радіоактивністю, внаслідок чого вони відносяться також до другого класу.

 

При підрахунку запасів на родовищах II і III груп повинні бути виділені й визначені запаси корисної копалини кожного класу по окремих блоках, якщо передбачається їх селективна розробка.

 

При визначенні складності геологічної будови родовищ будівельної сировини родовища першої групи за ступенем радіоактивності і характером розподілу порід з різним вмістом радіонуклідів відносяться до родовищ з “ рівномірним розподілом основних і шкідливих компонентів за Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр (1997 р.), родовища другої групи - до родовищ з “ нерівномірним розподілом основних ко­рисних або шкідливих компонентів , родовища третьої групи - до родовищ з “ дуже нерівномірним розподілом основних корисних або шкідливих компонентів.

 

Щільність розвідувальної сітки в розвіданих і попередньо розвіданих запасах повинна відповідати групі складності геологічної будови родовища, що визначена з урахуванням рівня і характеру розподілу радіоактивності корисних копалин, розкривних і вміщуючих порід.

 

  

Способи визначення радіоактивності гірських порід

  і апаратура, що застосовується

 

 

Оцінка природної радіоактивності корисних копалин родовищ ґрунтується на визначенні потужності дози гамма-випромінювання порід на місці їх залягання та розрахункових величинах сумарної питомої активності радіонуклідів в місцях відбору проб.

 

Потужність дози випромінювання заміряється гамма-методом при вивченні радіоактивності порід в 2π-геометрії вимірювань у при­родних відслоненнях, гірничих виробках, по керну бурових свердловин і в 4 π-геометрії вимірювань при каротажі свердловин, шпурів і т. ін.

 

Сумарна питома активність радіонуклідів обраховується за вмістом радіоактивних елементів у породах, який визначається за допомогою гамма-каротажу, гамма-спектрометричних вимірів та лабораторних досліджень проб порід.

 

ТОВ «Магма» з 2002 року співпрацює з великою кількістю Надрокористувачив у сфері радіаційної безпеки.

 

Співпраця полягає у допомозі останнім виконувати особливі умови спеціального дозволу на користування надрами – «Щорічний радіаційний контроль за породами в кар’єрі та готової продукції на відповідність вимогам НРБУ-97» та у складанні звітів по радіаційно-гігієнічній оцінці порід родовища.

 

ТОВ «Магма» забезпечене усім необхідним обладнанням (радіометри, дозиметри, бурові установки, каротажні станції) для виконання будь яких робіт по оперативній оцінці радіоактивності гірських порід.

 

Маємо напрацьований досвід і довгострокові договори на виконання повного комплексу лабораторних досліджень з провідними лабораторіями країни.

  

 

Запрошуємо до співпраці!

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Tov-magma.kiev.ua

ТОВ "МАГМА". Всі права захищені. 2002-2013

При використаннні текстових матеріалів сайта, гіперпосилання на "tov-magma.kiev.ua" ОБОВ'ЯЗКОВА!

Розробка сайтів by LeKa

Rambler's Top100